Стаття присвячена літературно-художнім онімам в ліриці В.Чабаненка, оскільки, саме власне ім'я становлять невід'ємний компонент художнього твору. Функцію хрономаркерів в поетичному дискурсі письменника виконують власні назви різних лексико-семантичних груп, а саме: антропоніми, агіоніми, етноніми та різні групи топонімічної лексики. Оніми в поетичних рядках письменника стають актуалізаторами простору і часу, сприймаються не лише як вказівки на окремі географічні об'єкти реальної топографії, а і як згорнений, закодований маркер.