Слов'янська ономастика за близько півтора століття розвитку як самостійної науки досягла помітних результатів, які найбільш повно відображені в узагальнюючій 2-томній енциклопедії "S?owia?ska onomastyka" (Warszawa-Krak?w, 2002, 2003). У ній зібрано інформацію про стан пропріальної лексики і досягнення в її вивченні з 11 слов'янських країн і Німеччини (про полабську і лужицьку онімію). Рівень ономастичної науки в цих країнах неоднаковий, що зумовлено відповідними об'єктивними і суб'єктивними умовами їх розвитку.