У дисертації презентовано теоретико-методологічні основи глибинного пізнання, яке грунтується на спонтанності й невимушеності поведінки, точності процесуальної діагностики, що реалізується в єдності з психокорекцією. Авторське зображення перинатальних символів та самоплинний вибір репродукцій художніх полотен (із великої кількості), слугує натяком на проблеми "перинатального" періоду становлення психіки даного суб'єкта. Доказовість імперативу дієвості перинатальних чинників віднаходилась в діалого-діагностико-корекційному процесі глибинного пізнання психіки. Тому одним із важливих дисертаційних висновків є те, що перинатальна символіка в її смислових параметрах прямолінійно не представлена свідомості респонденту, що й потребувало багаторівневого процесуально-глибинного її пізнання. Майбутній психолог, завдяки проходженню груп АСПП, набуває особистісного зростання завдяки розвитку рефлексивних знань та соціально-перцептивного інтелекту.