В статті аналізується малодосліджений ранній літературно-публіцистичний твір Григорія Квітки-Основ’яненка. Написані у добу становлення національної публіцистики, коли вона остаточно ще не відокремилася від інших видів творчості, «Листи до Лужницького старця» характеризуються відсутністю прямого вираження авторської думки. Реконструкція ідейно-публіцистичного контексту дозволила встановити, що ідеологічною основою авторської позиції «Листів» є просвітительський лібералізм.