У статті розглянуто прийом паронімічної атракції та близьких до неї явищ коренево-го повтору, етимологізування та псевдоетимологізування як засобів експресивної виразності газетного тексту. На матеріалах всеукраїнської газети «Україна молода» вивчено паронімічні вислови. Проілюстровано, як вони вирізняються на тлі усталеної сполучуваності, як звукова атракція графічно і семантично підсилює їх емоційно-експресивний потенціал. Підтверджено, що при зіставленні залучається і формальне звукове зближення, і загальмоване та контекстуальне асоціативне значення атрактантів. Зібраний матеріал демонструє: поєднання паронімів, однокореневих слів і їх форм, контекстуальне етимологізування (псевдоетимологізування), графічне виділення окремої частини слова – актуальні стилістичні прийоми у сучасному медіатексті. Встановлено, що тенденція залучати паронімічні ресурси мови до актуалізації змісту міцно закріпилася у сучасному медійному тексті, на відміну від попередніх періодів, коли стилістичні прийоми парономазії та паронімічної атракції характеризували мову поезії та переважно гумористичних прозових жанрів.