В процесі роботи конкретизовано основні поняття композиції як науки та методику їх впровадження у практику роботи з учнями, проаналізовано психологічні передумови формування композиційних умінь та здібностей учнів 1-2 класів. Досліджено, що композиційні уміння та здібності школярі набувають та розвивають у ігровій діяльності (рольовій, рухливій, дидактичній), в процесі навчання (накопичення теоретичних знань на основі аналізу творів мистецтв, спостережень) та у зображальній діяльності. В основу експериментальної методики будо покладено умови формування композиційних умінь та здібностей: залучення дітей до самостійного експериментування з розташуванням предметів, сюжетів і декору;ігрового вправляння у викладанні варіантів композицій, їх колективного обговорення і вибору найбільш вдалих;використання доцільно змодельованих композицій для самостійного малювання дітьми предметів, сюжетів, візерунків;використання найбільш виразних творів мистецтв для аналізу композиційної побудови та засобів її створення;залучення досвіду учнів 1-2 класу до створення творчих композицій, а також метод моделювання предметних, сюжетних і декоративних зображень як домінуючий Ключові слова: молодший школяр, композиція, моделювання, ігрова діяльність, аналіз творів мистецтв