Дисертаційне дослідження присвячено вивченню умов формування саногенного мислення студентської молоді. У дисертації проаналізовано основні підходи до проблем дослідження саногенного мислення. Розмежовано поняття "саногенне" і "позитивне" мислення, а також інші схожі за змістом поняття. Визначено особливості саногенного мислення та психологічні чинники формування саногенного мислення студентів. Запропоновано алгоритм розгортання саногенного мислення у студентів. Обґрунтовано такі критерії сформованості саногенного мислення: когнітивно-рефлексивний, емоційний, мотиваційний, регулятивний і соматичний. Описано модель і відповідну програму формування саногенного мислення студентів. Побудовано психологічні профілі студентів із саногенним і патогенним мисленням. Визначено психологічні умови формування саногенного мислення у студентів: 1) з'ясування й усвідомлення неадаптивних когніцій студентів; 2) розвиток рефлексивності, гнучкості в поведінці; 3) цілеспрямоване оволодіння навичок адекватної реакції на стимули навколишнього середовища, усвідомлене переживання радості, розвиток мотивації на успіх; 4) цілеспрямоване оволодіння навичками саморегуляції; 5) розвиток нервово-психічної стійкості та опірності до стресу (стійкого рівня адаптаційних ресурсів і здатності зберігати певний ступінь психологічної стабільності у стресогенних умовах); 6) актуалізація механізмів наслідування саногенної поведінки. Розроблено та систематизовано практичні рекомендації для викладачів, кураторів і психологів щодо формування саногенного мислення у студентів у навчальній діяльності.