Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування безпечного освітнього середовища у вищих військових навчальних закладах. На основі аналізу наукових джерел визначено сутність поняття "безпечне освітнє середовище ВВНЗ" та удосконалено його структуру. У дослідженні обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування безпечного освітнього середовища у вищому військовому навчальному закладі (впровадження гуманістичного підходу до процесу формування військового фахівця у вищому військовому навчальному закладі; інтенсивна адаптація курсантів до специфічних умов ВВНЗ; навчання майбутніх офіцерів методам і технологіям роботи в умовах стресових ситуацій; формування готовності курсантів до протидії впливу можливих інформаційних викликів та загроз в освітньому середовищі). Подано критерії формування безпечного освітнього середовища (захищеність курсантів від усіх видів насильства; референтна значущість освітнього середовища; задоволеність курсантів ефективністю функціонування компонентів освітнього середовища), визначено їхні показники, специфічні параметри та охарактеризовано рівні. Розроблено теоретичну модель процесу формування безпечного освітнього середовища вищого військового навчального закладу. За результатами дослідження підготовлено методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо підвищення ефективності формування безпечного освітнього середовища вищого військового навчального закладу.