Дисертаційне дослідження присвячене проблемі удосконалення методики навчання гри на саксофоні учнів-початківців у закладах мистецької освіти першого ступеня. Розроблено та експериментально перевірено методику навчання гри на саксофоні у навчальному духовому ансамблі з початку занять учнів. Встановлено, що ефективною формою навчання учнів-початківців у класі саксофона в умовах ранньої адаптації до музичного навчання поряд з індивідуальними заняттями, є колективне музикування. У дослідженні виділено структурні компоненти музичного навчання учнів-саксофоністів, а саме: потребово - пізнавальний, операційно - технологічний, регулятивно - оцінний. Доведено, що ефективність навчання в умовах ранньої адаптації до музичного навчання грунтується на методологічних підходах -компетентнішому та кооперовано-діяльностному; залежить від забезпечення відповідних педагогічних принципів, умов, форм та методів навчання. Розроблено, теоретично обгрунтовано і експериментально перевірено модель музичного навчання учнів-саксофоністів на засадах ранньої адаптації, яка наочно описує цей процес та складається з поєднання основних його елементів, які впроваджуються на трьох етапах дослідження: аналітико-підготовчому, змістовно-рефлексивному та виконавсько-творчому. Ефективність методики навчання гри на саксофоні учнів мистецьких навчальних першого ступеню в умовах ранньої адаптації підтвердилася математико-статистичною перевіркою (за критеріями Кохрена та Фішера),