У дисертації висвітлено процес зміни позиції міжнародного співтовариства щодо самовизначення Косова. Показано, що історичні причини проголошення незалежності Косова стосуються системи протиріч, які сприяли руйнації федералізму Югославії. Встановлено, що формування політики світового співтовариства щодо Косова обумовлювалось під впливом ватіканської політики провідних країн Західної Європи, а з 1993 р. -ЄС, США, Росії, сусідніх із Косовим балканських країн. Доведено, що політика ЄС щодо Косова є результатом складних компромісів між країнами-членами. Проведено компаративний аналіз політики адміністрацій президентів США Дж. Буша (старшого), Б. Клінтона, Дж. Буша (молодшого), Б. Обами щодо позиціонування Косова у міжнародному співтоваристві. Висвітлено особливості політики міжнародних організацій щодо самовизначення Косова. Досліджено особливості російської "гібридної" політики на Балканах. Проаналізовано політику України щодо косовської проблеми. Ключові слова: Косово, Югославія, Балкани, право націй на самовизначення, територіальна інтеграція, міжнародний тероризм, НАТО, ЄС, Росія, Сербія, США, ОБСЄ, ООН, Україна.