Книга «Вертеп, або як я став народним депутатом СРСР і що з того вийшло…» Романа Гром’яка розглядається під кутом зору теорії топографії Чужого Бернгарда Вандельфельса. Взаємопов’язаність категорій «свій» і «чужий» дає можливість подати розуміння твору Романа Гром’яка в аспекті їх з’ясування. Аналізуються: наявність певних меж і децентрованості суб’єкта (мотив вертепу та двійництва), плюралізація місця (топос бібліотеки), багатозначність топографічних образів,перехрещення між різними синхронно і діахронно впорядкованими зонами чужості, топографія появи-зникнення («політика чужості»).