У дисертації представлено теоретико-емпіричне обгрунтування поняття "комунікативно-мовленнєвий стиль" у контексті міжособової взаємодії студентів. Визначено основні категоріальні одиниці комунікативно-мовленнєвого стилю, його види, особливості, показники міри ефективності/деструктивності та функції. Побудовано модель комунікативно-мовленнєвих стилів студентів у контексті загальної стильової організації особистості. Експериментально досліджено статистично значущі відмінності між групами студентів з найбільш вираженими комунікативно-мовленнєвими стилями. Окреслена їх факторна структура та змістове наповнення. Визначено зв'язок досліджуваних стилів із типами міжособової взаємодії та їх психолінгвістичні особливості. Здійснено теоретико-емпіричне моделювання показників комунікативно-мовленнєвих стилів міжособової взаємодії студентів за допомогою моделі Г. Ласвела і визначено потенційні зони динаміки кожного з них.