Описано методологію дослідження. У дисертації здійснено теоретико-методологічний аналіз природи духовності особистості, сутності понять "дух", "душа", "тіло" в їхньому еволюційному розвитку, використовуючи філософські та психолого-педагогічні підходи. Розкрито змістові та функціональні характеристики категорії "духовність". Виявлено роль духовності як визначального чинника психічного, соціального, фізичного здоров'я та духовної безпеки особистості студента. Охарактеризовано космопланетарну природу людини (у світлі вчення про біосферу та ноосферу В. Вернадського). Визначено мету, завдання та принципи ноосферної освіти, що спрямовані на виховання особистості студента з ноосферним рівнем свідомості: ноосферним світоглядом, цілісним гармонійним біоадекватним мисленням та ноосферною поведінкою. Розглянуто феномен інтуїції як органічної складової духовності особистості, шляхи актуалізації інтуїції та гармонізації діяльності духовно-інтуїтивного і логічного компонентів мислення студентської молоді як важливої складової ноосферної освіти. Представлено організаційно-методичну систему виховання духовності студентської молоді у ноосферному вимірі. Розроблено теоретичну модель виховання духовності студентської молоді в контексті ноосферної освіти в цілісному педагогічному процесі університету. У дисертації науково обгрунтовано та розроблено навчально-методичне забезпечення авторського інтегрованого спецкурсу "Педагогіка духовності" для закладів вищої освіти, який спрямований на виховання особистості студента як космопланетарного феномена - громадянина Землі і Всесвіту. Охарактеризовано зміст, методи та етапи процесу духовного становлення особистості студента на основі синергетичного підходу сучасної постнекласичної науки. Обгрунтовано теоретико-методологічну концепцію виховання духовності особистості студента у контексті ноосферної освіти.