У дисертації теоретично обґрунтовано й практично розв'язано актуальне наукове завдання щодо формування готовності майбутніх викладачів закладів вищої освіти до впровадження освітніх інновацій у практику вищої школи. Проаналізовано стан розробленості означеної проблеми в освітній теорії та практиці. Сформульовано авторське визначення поняття "провайдинг інновацій в освіті", уточнено сутність готовності майбутніх викладачів закладів вищої освіти до впровадження освітніх інновацій, визначено критерії, показники, рівні та засоби діагностування її сформованості. Обґрунтовано теоретико-методичні засади підготовки майбутніх викладачів закладів вищої освіти до впровадження освітніх інновацій у практику вищої школи. Виявлено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, що з найбільшою ймовірністю впливають на результативність підготовки майбутніх викладачів ЗВО до впровадження інновацій у практику вищої школи, розроблено структурно-функціональну модель та методику формування готовності майбутніх викладачів до впровадження освітніх інновацій.