Відзначено, що лінгвокогнітивний підхід у навчанні стилістики спрямований на виявлення аспектів мовленнєвої картини світу, інтерпретування текстів з позицій когнітивних процесів, формування пізнавальної та мовленнєвої культури студентів і відповідного способу мовного самовираження. Виокремлено такі рівні лінгвокогнітивного підходу до вивчення стилістики у вищій школі, як знаннєвий, практичний і виховний. Встановлено, що знаннєвий рівень передбачає вивчення студентами засад когнітивної лінгвістики й когнітивної стилістики, системний розгляд когнітивних структур і процесів, розуміння поняття "концепт" і потлумачення мовно-естетичних знаків національної культури, а сприйняття тексту, його декодування й продукування реалізуються на практичному рівні. Виховний рівень спрямований на формування національної мовної та мовленнєвої самосвідомості, поваги до українських мовленнєвих традицій; виховання мовленнєвої культури, бажання взорувати естетичні й етичні норми спілкування. Доведено доречність виконання когнітивно-стилістичного аналізу тексту, який уможливлює виявлення аспектів мовної картини світу й мовно-естетичних знаків національної культури. Показано, що вартісність лінгвокогнітивного підходу полягає в доповненні знань про стилістичні явища та нові їх інтерпретації, зорієнтуванні на людину (особистість) й акцентуванні на зв'язках тексту й людської свідомості.