У дисертації здійснено теоретичне обгрунтування й експериментальне дослідження проблеми формування гуманних взаємин батьків з дітьми молодшого шкільного і підліткового віку. Визначені основні підходи до вирішення цієї проблеми в сучасній педагогічній науці. Уточнено сутність поняття "гуманні батьківсько-дитячі взаємини", визначено компоненти, критерії та показники, схарактеризовано рівні сформованості гуманних батьківсько-дитячих взаємин. З'ясовано роль сім'ї у формуванні гуманних батьківсько-дитячих взаємин, наведено характеристику різних типів сім'ї у контексті формування означених взаємин. Обґрунтовано, здійснено експериментальну перевірку й доведено ефективність структурно-функціональної моделі формування гуманних батьківсько-дитячих взаємин у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи і педагогічних умов її реалізації.