Дисертацію присвячено дослідженню психологічних особливостей запобігання аутоагресивній поведінці студентської молоді. У роботі визначено теоретичні підходи до вивчення проблеми аутоагресивної поведінки студентської молоді. Уточнено сутність поняття аутоагресивної поведінки особистості, набули подальшого розвитку положення про специфіку, показники й чинники аутоагресивної поведінки студентської молоді. Досліджено рівні (високий, середній низький) схильності до аутоагресивної поведінки студентської молоді, визначено розподіл досліджуваних студентів за формами прояву аутоагресивної поведінки тощо. Виявлено гендерно-вікові та соціально-демографічні особливості аутоагресивної поведінки студентської молоді. Визначено індивідуально-психологічні (негативне ставлення до себе, емоційна нестабільність, ригідність, відсутність життєвих цілей) та соціально-психологічні (невпевненість у міжособистісних стосунках з однолітками (одногрупниками), ставлення студентської молоді до протилежної статі, задоволеність інтимними стосунками з близькою людиною) чинники аутоагресивної поведінки студентської молоді. Визначено соціально-психологічні умови запобігання аутоагресивній поведінці. Обгрунтовано та розроблено програму запобігання аутоагресивній поведінці студентської молоді, доведено ефективність її використання у освітній практиці закладів вищої освіти з метою запобігання аутоагресивній поведінці студентської молоді.