У дисертації всебічно проаналізовано глиняний посуд у традиційній культурі харчування українців Наддніпрянщини у XIX - на початку XXI століття, який був одним із основних компонентів технології приготування, подачі до столу та зберігання страв і напоїв, празниковим і обрядовим атрибутом. Упродовж подальших часів його значення у матеріальній та духовній культурі різко зменшилося. Вивчення еволюції традицій використання глиняного посуду, трансформацій візуально помітних та глибинних змістів, дозволило розкрити недостатньо досліджені аспекти української етнічної культури. Висвітлено проблеми типології традиційного глиняного посуду. Проаналізовано наявні типології глиняного посуду та виявлено, що жодна з них не відповідає потребам даного дослідження. Внаслідок синтезу отриманих знань, розроблено розгорнуту авторську типологію традиційного українського глиняного посуду Наддніпрянщини за призначенням. Виокремлено групи посуду, призначеного для приготування зберігання та захисту від забруднення та шкідників (раціональними та ірраціональними засобами) їжі й питва; сервірування столу та споживання; транспортування; використання в ритуальній та обрядовій практиці. Пояснено причини змін форм глиняного посуду трансформаціями суспільно-політичного життя, потреб і смаків населення; обгрунтовано залежність форм та сировини від призначення посуду, охарактеризовано традиції його вибору та введення в господарську практику, традиційну технологію приготування страв і напоїв з його використанням. На основі етнологічного аналізу прослідковано еволюцію традицій використання глиняного посуду в традиційній культурі харчування; взаємопов'язаність гончарської технології та практичного використання глиняного посуду; його функцій та зв'язку з хатніми варистими печами; здійснено аналіз і етнологічну концептуалізацію еволюції традицій використання глиняного посуду в народній культурі харчування українського сільського населення.