Досліджено формування мовленнєво-дискурсивної компетентності в іншомовному спілкуванні, яка лежить в основі багатокомпонентної структури комунікативної компетентності. Проаналізовано основні недоліки традиційного, підтримуючого підходу до навчання іноземних мов, який не забезпечує навчання практичного іншомовного спілкування, більшого значення надає знанням про мову, ніж практичним умінням і навичкам користування іноземною мовою. Встановлено, що формування мовленнєво-дискурсивної компетентності в іншомовному спілкуванні, передбачає володіння навичками організації мовленнєвого матеріалу в когерентний (зв'язний) і цілісний текст - дискурс, який, на відміну від статичного іншомовного тексту, має комунікативний характер. Мету навчання іноземної мови визначено як спонукання студентів до породження і сприймання іншомовних дискурсів, враховуючи комунікативну мету і ситуацію спілкування. Однією з передумов породження іншомовного дискурсу виокремлено створення актуально значущої для учасників комунікації іншомовної мовленнєвої ситуації. Обґрунтовано наявність чіткого зв'язку між формуванням мовленнєво-дискурсивної компетентності в іншомовному спілкуванні та ситуативним моделювання на занятті з іноземної мови, як соціокультурним контекстом творення іншомовного дискурсу. Доведено доцільність використання технологій ситуативного моделювання, оскільки вони залучають тих, хто вивчає іноземну мову, до активізації мислення, почуттів, знань, інтересу та прагнення до активної мовленнєвої діяльності. Технології ситуативного моделювання апробовано на практиці на заняттях з іноземної мови у ВНЗ. Продемонстровано низку комунікативних ситуацій, які спонукають до творення іншомовного дискурсу відповідно до мовленнєвої ситуації.