Розглядаються особливості застосування змішаного навчання як форми реалізації компетентнісного підходу у професійній підготовці майбутніх перекладачів. Професійна компетентність майбутнього перекладача розуміється як якість особистості перекладача, що характеризує рівень його інтеграції як з професійним, так і з різними соціальними середовищами, входження в які потребує виконання різних соціальних ролей. Відзначено, що нині у вищому навчальному закладі дві третини навчальної діяльності припадають на самостійну роботу студент, тож особливої актуальності набуває використання змішаного навчання, основою якого є поєднання традиційних та інноваційних (електронних) форм навчання з постійним нарощуванням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та електронних ресурсів. Умовою впровадження змішаного навчання у навчальний процес ВНЗ є створення освітнього комунікативного середовища. Воно розглядається як складне системне утворення, що ґрунтується на суб'єкт-суб'єктних відносинах між усіма учасниками освітнього процесу та передбачає таку організацію навчання, коли професійна підготовка відбувається безпосередньо у реальній або змодельованій професійно-комунікативній діяльності. Вказано, що створення освітнього комунікативного середовища передбачає застосування різних методів навчання. Активні методи навчання характеризуються виконанням студентами самостійної роботи, різних творчих завдань. Інтерактивні методи за допомогою електронних навчальних курсів, конференцзв'язків, індивідуального консультування через електронну пошту, дискусійні чати дозволяють студентам активно взаємодіяти в процесі навчання, що дає змогу на основі внеску кожного з учасників у спільну справу отримати нові знання й організувати спільну діяльність від окремої взаємодії до широкої співпраці.