Проаналізовано наукові публікації за останні 15 років щодо проблеми формування у майбутніх філологів компетентності в письмовому науково-технічному перекладі. У контексті психолінгвістичного аспекту розглянуто доробок представників когнітивної лінгвістики. Охарактеризовано наукові дослідження, які допоможуть сформувати лінгвістичні засади навчання письмового науково-технічного перекладу. Вказано на публікації, цінні для побудови психологічної моделі студента як активного суб'єкта письмової перекладацької діяльності. Визначено педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх перекладачів як ключову проблему, що розглядається в наукових розвідках із дидактики. У межах методичного аспекту проаналізовано здобутки науковців, спрямовані на визначення письмової перекладацької компетентності та характеристику її складників, дослідження особливостей навчання письмового перекладу текстів різних галузей і жанрів, а також застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування компетентності в письмовому науково-технічному перекладі. Окреслено коло питань, які потребують глибшого вивчення чи вдосконалення, а саме: конкретизація змісту компетентності майбутніх філологів у письмовому науково-технічному перекладі; розкриття сутності терміна "науково-технічний переклад", узагальнення наукових здобутків для пояснення мовленнєво-мисленнєвих процесів його здійснення; визначення типології науково-технічних текстів на прикладі нафтогазової галузі; характеристика студента-філолога як суб'єкта письмової перекладацької діяльності; дослідження квазіпрофесійного інформаційно-комунікаційного середовища як умови навчання майбутніх письмових перекладачів.