Стаття присвячена системному розумінні творчості митця і категорії авторської свідомості творця як потужного і єдиного джерела творчого акту. Літературознавство здавна цікавиться проявами автора в художньому творі. У працях І.Франка, О.Білецького та М. Кодака простежено, як розвивались естетичні та художні смаки, філософсько-естетичні погляди, світоглядні орієнтації в цілому письменника чи теоретика літератури. У дослідженні беремо до уваги активну творчу діяльність Б.Лепкого як прозаїка, університетського викладача і культурно-громадського діяча, органічно пов’язаного з національними середовищами України, Польщі, Чехословаччини, Австрії та Німеччини. І в цьому руслі аналізуємо, як текстуально сам Лепкий фіксував вияви своєї індивідуальної естетичної свідомості. У роботі окреслено проблему авторської суб’єктивної кваліфікації власного твору з його жанровим окресленням. Констатуємо, що глибшого дослідження вимагає питання про співвідношення суб’єктивного (авторського) та загальнопоширеного (теоретичного) поглядів щодо означення жанру Ключові слова: авторська свідомість, митець, жанр, автор, теорія літератури