У статті подано методичні рекомендації компаративного вивчення літератури у вищій школі. Охарактеризовано структуру навчальної дисципліни за вибором для студентів-філологів «Переклад як літературна рецепція». Визначена мета навчального курсу, окреслені його основні завдання. Аргументована дидактична доцільність впровадження цього курсу у професійну підготовку студентів-філологів, який повинен розвивати філологічну ерудицію, сформувати уміння й навички компаративного аналізу текстів, виховувати толерантність у сприйнятті чужої культури у різних її проявах. Запропоновано практичний досвід роботи, пов’язаний із аналізом художнього перекладу і оригіналу на матеріалі українських перекладів Б. Лепкого поезії О. Пушкіна. Розглянуто деякі аспекти художнього перекладу як основного механізму міжкультурної комунікації, що зближує і збагачує культури народів. Проаналізовано основні проблеми художнього перекладу та способи їх подолання перекладачем. Звернено увагу на важливість збереження ідіостилю автора в перекладі та домінантність художньо-естетичної функції творів художньої літератури. Висвітлюється принцип перекладацької діяльності українського поета Б. Лепкого. Автор доводить, що попри деякі відмінності у трактуванні поетичних мотивів та образів Богдан Лепкий відтворює внутрішній світ ліричного героя, його почуттів, специфіку художньої форми, емоційної атмосфери. Ключові слова: художній переклад, ідіостиль, запозичення, калькування, дослівний переклад, транспозиція, адаптація.