Крім очевидної полеміки з О. М. Пипіним, трактат І. С. Нечуя-Левицького «Українство на літературних позвах з Московщиною» (1891) спрямований проти концепції книжки М. Я. Данилевського «Росія і Європа» (1869), у якій уперше сформу-льовано поняття культурно-історичного типу, що стало відоме в Європі завдяки Освальду Шпенглеру. О. М. Пипін у своїх запереченнях української літератури викори-став концептуальну базу М. Я. Данилевського. Український публіцист дав першу обґрунтовану відповідь російським пізнім слов’янофілам, довів недоречність пов’язу-вати культурний розвиток народів з наявністю або відсутністю держави, спросту-вав існування російського культурно-історичного типу, на перешкоді якому стояла саме російська держава та вплив більш розвинутих культур.