У статті розглядаються й аналізуються комунікаційні особливості «Апокрисиса» Христофора Філалета у площині образної системи (автор–читач–опонент). З’ясова-но специфіку авторської нарації, яка має форму монологу, що переходить у діалог, адресований опоненту або читачу. Доведено, що в «Апокрисисі» чітко окреслено авторське «я». Нарація моделюється від першої особи однини і множини. Зазначено, що серед прийомів, які ідентифікують «реального автора», важливе місце належить «авторській масці».