Статтю присвячено характеристиці важливої бінарної концептуальної опозиції «захисник – ворог», репрезентованої в українській етнолінгвокультурі відповідними концептами, широко представленими на шпальтах регіонального тернопільського видання – газети «Свобода». Під час аналізу було розглянуто специфіку вербалізації концептів «захисник» і «ворог», зокрема визначено найбільш поширені назви на їх позначення, та з’ясовано особливості функціонально-прагматичної реалізації дослі-джуваної опозиції в українській національно-мовній картині світу. Доведено, що обом концептам властиві розгалужені номінативні поля, засвідчені як однокомпонентни-ми, так і багатокомпонентними номінаціями, та яскраво виражене аксіологічно про-тилежне забарвлення. Встановлено, що презентованішим в проаналізованих газетних публікаціях є негативно маркований концепт «ворог». Загалом бінарна концептуальна опозиція «захисник – ворог» є показовою в аспекті мовної об’єктивації світогляду людини, системи її цінностей та особливостей світосприйняття.