У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і вирішення важливої наукової проблеми становлення професійної стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професій в руслі системного підходу. Доповнено та уточнено психологічний зміст наукового поняття "професійна стресостійкість". Обгрунтовано концепцію професійної стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професій, запропоновано теоретичні та прикладні підходи до її вивчення. Розроблено загальну концептуальну модель становлення професійної стресостійкості фахівців соціономічних професій. компоненти якої функціонують як цілісна система, детермінуючи і взаємно доповнюючи один одного, що дає змогу встановлювати не тільки основні закономірності та механізми впливу на процес професійного становлення фахівця, а й визначити психологічні фактори та особливості стресостійкості фахівців професій типу "людина-людина", які утрудняють їхній професійний та особистісний розвиток. Науково обгрунтовано методичне забезпечення діагностики професійної стресостійкості фахівців соціономічних професій. Поглиблено уявлення про вплив індивідних, особистісних та суб'єктно-діяльнісних властивостей на формування та ступінь прояву професійної стресостійкості у майбутніх фахівців соціономічних професій. Запропоновано психодіагностичний алгоритм прогнозування рівня професійної стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професій із застосуванням методів регресійного аналізу. Розроблено програму розвитку професійної стресостійкості фахівців соціономічних професій та емпірично підтверджено її ефективність.