Магістерська робота присвячена вивченню впливу підвищених концентрацій йонів феруму (III) на білковий і нуклеїновий обмін у організмі риб. Показано, що підвищені концентрації йонів заліза у воді (2 та 5 ГДК) в тканинах коропа та щуки викликають зміни вмісту нуклеїнових кислот і білків, які носять дозозалежний та видоспецифічний характер. Дія підвищених концентрацій токсиканту індукувала зростання кількості РНК у печінці коропа та м'язах щуки, та навпаки зниження її в печінці щуки та м'язах коропа. Відмічено, що зміни співвідношення РНК/ДНК та чисел метаболічної активності за дії йонів Fe3+ свідчать про посилення експресії геному та біосинтезу білків, що підтверджується зростанням загальної кількості цих біополімерів у досліджуваних тканинах риб. Підвищений вміст йонів Феруму (ІІІ) у воді призводить до зростання кількості металу в плазмі крові обох видів риб та збільшення показника насичення трансферину залізом (особливо у щуки). Показник насичення трансферину залізом може бути використаний як біомаркер забруднення водного середовища йонами Fe3+. Ключові слова: короп, щука, білки, нуклеїнові кислоти, іони Феруму (ІІІ), метаболізм.