Вказано, що на сучасному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, коли всі знання, у тому числі професійні, швидко стають застарілими, тільки неперервний професійний розвиток дозволить вчителю бути компетентним і ефективно працювати. Освіта протягом усього життя є провідним принципом освіти ХХ ст. Постійне оновлення та розвиток знань вимагає підготовки та підвищення кваліфікації вчителя нового покоління, здатного адекватно розвивати сучасні зміни в суспільстві. У статті проаналізовано історію становлення й розвитку американської системи підвищення кваліфікації шкільних педагогів. Зазначено, що неперервна освіта розвивалася з самого початку в двох напрямках: як педагогічна концепція, парадигма і як феномен практики. Визначено, що розвиток системи підвищення кваліфікації вчителів не був рівномірним й прямолінійним, а був процесом, насиченим реальними змінами, який включав різні етапи. Серед них можна умовно виділити три етапи: 1940-60-ті роки; 1960-80-ті роки ХХ ст.; з 1980 р. донині. На основі аналізу наукових джерел, визначено, що в межах цієї системи існувало дві основні форми підвищення кваліфікації вчителів: навчання на курсах (довгострокових або короткострокових) при університетах і педагогічних коледжах та підвищення кваліфікації, що організовувалось безпосередньо у школах, тобто за місцем роботи педагогів. Також доведено, що формуванню сучасної системи підвищення кваліфікації вчителів значною мірою сприяли дослідження, які проводилися під егідою Національного інституту освіти. Було встановлено, що Національна рада з акредитації педагогічної освіти США розробила стандарти, яким повинні відповідати претендентам на посаду вчителя. На підставі аналізу наукових джерел встановлено, що американська система модернізації орієнтована не тільки на те, щоб дати учителям якісь додаткові сучасні знання, але, насамперед, на стимулювання їх пізнавальної активності, творчих пошуків, особистісного зростання. Зроблено висновок про те, що вирішення проблеми набору й збереження перспективних педагогічних кадрів, комплексної підтримки молодих учителів, ефективного адміністративного і педагогічного супроводу їхнього професійного становлення є ключовими напрямами освітньої політики США протягом останніх десятиліть.