Викладено результати досліджень механізмів подолання бар'єрів у педагогів, які виникають в процесі інноваціної діяльності під час навчання іноземних мов. Описано різні підходи до формування та розвитку особистості педагога в умовах модернізації вищої школи, спрямовані на формування стратегій вирішення новаційних професійних завдань та одночасно забезпечення вміння узагальнювати власний досвід, визначати послідовність дій щодо змін власної особистості, тобто розвитку особистісної бар'єростійкості. Доведено, що готовність педагога до новацій можна сформувати завдяки рефлексивно-інноваційного практикуму. Значну увагу в дослідженні приділено вивченню загальних закономірностей розвитку професійних суперечностей, які виникають у напружених станах, що можуть, як позитивно, так і негативно впливати на ефективність діяльності. Розкрито основні положення рефлексивно-інноваційного практикуму, який дає змогу створити передумови для культивації механізмів самомобілізації, спрямованих на переосмислення та зміну відношення педагога до новаційної діяльності. Відзначено, що реалізація зазначеного практикуму спрямована на вирішення наступних завдань: набуття бар'єростійкої поведінки педагога; забезпечення конструктивного діалогу, а не протистояння; пристосування педагога до швидкозмінних умов; розвиток переконливої неагресивної позиції. Встановлено, що подолання інноваційних бар'єрів у повсякденній педагогічній практиці, як і в тривалій навчально-виховній діяльності можлива лише за однієї визначальної умови: переходу на суб'єкт-суб'єктну матрицю міжособистісних взаємовідносин.