Відзначено, що в період стрімкого технічного, технологічного та економічного розвитку багатьох країн світу з одночасним процесом демографічного старіння суспільства освіта людей похилого віку (старших дорослих) стала важливим напрямом соціально-економічної політики. Така ситуація призвела до того, що на урядовому рівні враховано тенденції старіння населення в перспективу індустріальної політики розвинених країн, зокрема США: ціложиттєвий розвиток особистості вважається однією з головних умов економічного зростання в майбутньому. Проаналізовано концепцію успішного старіння, окреслено головні фактори успішного старіння, виявлено позитивний зв'язок між навчальною діяльністю у похилому віці та успішним старінням. На підставі аналізу результатів багаторічних емпіричних досліджень у сфері геронтології встановлено, що розумова активність, зокрема навчання, має суттєвий вплив на якість життя (у біологічному, психологічному і соціальному аспекті) людини у старості. Встановлено, що в умовах демографічного старіння суспільства важливим є переосмислення ролі освіти у формуванні людського капіталу, зокрема стосовно професійної підготовки і перепідготовки осіб похилого віку, набуття нових компетенцій і подолання їх соціальної ізоляції, що вигідно і для людини, і для держави.