У статті розглядаються жанрові особливості автобіографічних повістей Наталени Королевої та Богдана Лепкого. Вони важливі у формуванні модерного стилю двох представників української літератури початку ХХ століття. Повість Наталени Королевої «Без коріння. Життєпис сучасниці», як і «Казка мойого життя» Богдана Лепкого, – це авторські спроби ґрунтовного самоосмислення та саморефлексії письменників. Виявлено, що персонажі обох повістей – яскраві індивідуалісти, які є носіями культурної та естетичної спадщини тої епохи. Жанрові особливості автобіографічної прози Наталени Королевої та Богдана Лепкого досліджено крізь призму автобіографізму та наративу.