У дисертаційній роботі розроблено на основі компаративного педагогічного дослідження концептуальну цілісну синергетичну модель психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти України з обгрунтуванням її дидактичної структури як теоретико-методичної основи психолого-педагогічної підготовки суддів, що забезпечило поетапну реалізацію основних концептуальних положень дослідження; здійснено компаративний комплексний аналіз соціально-педагогічних проблемного поля психолого-педагогічної підготовки професійних суддів на сучасному етапі, на основі якого схарактеризовано соціальний контекст змісту суддівської освіти в Україні та Канаді; теоретично обґрунтовано концептуальні засади психолого-педагогічної підготовки суддів у системі суддівської освіти як основи ггідвищення рівня психолого-педагогічного саморозвитку та самовдосконалення суддів з позиції інноваційного освітнього проекту в контексті реалізації методологічних фаз (проектування, технологізація, рефлексія), психолого-педагогічний аспект підготовки суддів до викладацької діяльності з урахуванням психофізіологічних характеристик професійного розвитку судді; розкрито принципи соціального контексту суддівської освіти Канади; проаналізовано характерні особливості досліджуваних феноменів: "психолого-педагогічна підготовка суддів", " психолого-педагогічний супровід суддів"; досліджено й визначено тенденції впровадження синергетичної моделі психолого-педагогічної підготовки професійних суддів через імператив надання рекомендацій як джерело вдосконалення системи суддівської освіти в Україні у контексті сучасної компаративістики теорії і методики професійної освіти; розроблено цілісний операційний комплекс розвитку педагогічної майстерності суддів та авторську програму для його реалізації, яка базується на бінарності методів навчання (викладання) й учіння.