Стаття присвячена аналізу фраземіки як складника індивідуального стилю письменника. Предметом розгляду стали фразеологічні одиниці (ФО), виявлені в історичні повісті «Полтава» Богдана Лепкого. У статті проаналізовано семантику, структурно-граматичні ознаки та стилістичну роль ФО. Із врахуванням семантико-граматичного підходу виділено п’ять семантико-граматичних груп фразем: субстантивні, дієслівні, ад’єктивні, адвербіальні, інтер’єктивні, серед яких найбільше дієслівних і субстантивних. Виокремлено два граматико-структурні класи: ФО, організовані за моделлю словосполучення (сурядного чи підрядного) та ФО, оформлені як речення (прості чи складні). Численну групу фразем зі структурою речення складають прислів’я та приказки. Виявлено велику групу трансформованих фразем, які виникли в результаті заміни чи поширення компонентного складу ФО. У статті виокремлено численну групу індивідуально-авторських фразем. Простежено особливості функціонування загальномовної та індивідуально-авторської фраземіки у творах Богдана Лепкого. Виявлено оцінну та емоційно-експресивну роль ФО у художній мові письменника.