Дисертаційну роботу присвячено вивченню взаємодії деяких лікарських речовин (ЛР) з ДНК та протеїнами з використанням люмінесцентного методу аналізу. Вперше запропоновано новий люмінесцентний зонд - комплекс тербію (III) з похідним 2-оксо-4-гідроксохінолін-З-карбонової кислоти для вивчення інтсркаляції в ДНК ряду аміноалкоксифлу оренонів (АФ). Показано можливості та переваги нового люмінесцентного зонду. Вивчено спектральні характеристики деяких аміноалкоксифлуоренонів (АФ). Вивчено спектральні властивості похідних 2-оксо-4-гідроксихінолш-3-карбонової кислоти (Lus) та встановлено спектрально-люмінесцентні характеристики комплексів іонів ТЬ(ІІІ) з ними. Показано, шо при додаванні розчину ДНК до комплексу Tb(III)-L2 відбувається збільшення інтенсивності люмінесценції в 10 разів. Методом конкуренції з новим лантанідним зондом показано, що всі синтезовані сполуки є інтеркаляторами ДНК, визначено логарифми констант асоціації синтезованих сполук з ДНК Взаємодію ЛР з САЛ оцінювали, фіксуючи зміни інтенсивності власної флуоресценції білка (гасіння) при додаванні ЛР Значення констант і кількості місць зв'язування ЛР-САЛ визначено для різних температур 3 цих результатів розраховано значення термодинамічних параметрів \Н°, A.S° та АС для аддуктів ЛР-САЛ. Негативні значення змін ентальпії та ентропії для досліджуваних сполук свідчать про те. що важливу роль у зв'язуванні відіграють Ван-дер-Ваальсові взаємодії і утворення водневих зв'язків. Проведено вивчення конформаційних змін САЛ, викликаних зв'язуванням з ЛР, шляхом вимірювання синхронних спектрів флуоресценції. Показано, що практично для всіх ЛР спостерігаються зміни конформації білка поблизу залишку триптофану і практична відсутність зміни оточення залишку тирозину. Розроблено підхід, що полягає в гасінні власної флуоресценції ліганду при додаванні протеїну та розрахунковий апарат для визначення параметрів зв'язування. У разі ЛР (індометацин, даклатасвиру дигідрохлорид). для яких відбувається накладення їх спектру емісії на власну флуоресценцію білка, показана можливість визначення констант зв'язування САЛ з молекулами лікарських речовин по гасінню їх власної флуоресценції. Встановлено константи і число місць зв'язування, а також середню відстань між донорними і акцепторними молекулами в системах САЛ-індометацин і САЛ-даклатасвиру дигідрохлорид. Розроблено та валідовано високочутливі методики люмінесцентного визначення ДНК із застосуванням люмінесцентного зонду Tb(lII)-L2 (межа виявлення 30 нг/мл) та залишкових кількостей пропоксазепаму на поверхнях фармацевтичного обладнання (межа виявлення 0,5 мкг/мл).