Дисертацію присвячено вивченню стану іхтіофауни Канівського водосховища в умовах інтенсивного рибогосподарського використання (промислового рибальства), а також дослідженню впливу абіотичних та біотичних факторів на неї. Встановлено, що у складі іхтіофауни Канівського водосховища на сучасному етапі мешкає 51 вид риб, які відносяться до 12 родин, із них 7 видів, занесених до Червоної книги України: ялець звичайний, йорж носар, йорж Балона, карась звичайний (золотий), минь річковий, стерлядь та бистрянка російська Домінуючими за запасом видами є плітка, лящ та плоскирка. Також останніми роками зафіксовано зростання чисельності та іхтіомаси сріблястого карася. За результатами досліджень структурні показники популяцій ляща, плітки та сріблястого карася характеризувались стабільно високим граничним віком та задовільним наповненням правого крила варіаційного ряду, для судака та плоскирки відмічена протилежна картина. Інтенсивність елімінації модальних вікових груп основних представників іхтіофауни за рівнем миттєвої природної смертності можна оцінити як помірну: поповнення є достатнім, проте нерівномірним в окремі роки. Для удосконалення схеми рибопромислового використання Канівського водосховища слід запровадити низку регламентаційних заходів, які включають: встановлення спеціальних термінів заборони лову щуки та збільшення її промислової міри; збільшення мінімально дозволеного кроку вічка в ставних сітках до 36 та 75 мм, встановлення додаткових зон, в яких заборонене промислове рибальство.