У дисертації досліджено проблему формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організаційно-педагогічної діяльності в учнівському інструментальному колективі. На основі антропологічного, культурологічного, аксіологічного й індивідуально-творчого підходів сформульовано дефініцію поняття "готовність майбутнього вчителя музичного мистецтва", уточнено його структуру, яка складається із трьох компонентів: мотиваційно-емоційного, когнітивно-змістового та виконавсько-педагогічного. Розкрито сутність готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до керування учнівським інструментальним колективом, яка відображає якість педагогічної підготовки фахівця у мистецькому закладі та визначає відповідність випускника до вимог майбутньої професійної діяльності. Виявлено й обґрунтовано критерії та показники сформованості готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до організаційно-педагогічної роботи в учнівському інструментальному колективі (мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-практичний критерії), формування готовності яких відбувається на чотирьох рівнях (високий, достатній, середній і низький). Під час проведення констатувального експерименту використано методи анкетування, бесіду, педагогічне спостереження, аналіз результатів діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва, узагальнення педагогічного досвіду, математичну обробку даних. Шляхом теоретичного узагальнення обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організаційно-педагогічної роботи в учнівському інструментальному колективі, які охоплюють принципи, педагогічні умови, форми та методи. У ході дослідження встановлено, що основою запропонованої методики слугує оновлений зміст підготовки студентів музично-педагогічного спрямування, ефективне стимулювання професійної мотивації студентів і врахування у навчальному процесі специфіки майбутньої професійної діяльності.