Дослідження присвячено виявленню та порівнянню елементів ціннісної картини світу в германській та слов'янській культурах шляхом аналізу аксіологічної семантики англійських, німецьких, російських та українських прислів'їв та приказок, що містять лексеми на позначення природних стихій. У дисертації вперше здійснюється аналіз аксіологічної семантики паремій з компонентами на позначення чотирьох стихій, порівнюються ціннісні картини світу двох культур - слов'янської та германської. У дослідженні також уточнено критерії розрізнення прислів'їв та приказок, окреслено їх статус у фразеології та подано методологію інтерпретації аксіологічної семантики паремій. Крім того, у роботі обґрунтовано сутність зв'язку між мовою та культурою, пояснено механізм семантизації культурної інформації (культурну конотацію), визначено асоціативно-символічні значення природних стихій - вогонь, вода, повітря та земля в лексикографічних джерелах, виявлено способи вираження оцінки. Розроблено класифікацію цінностей у слов'янській та германській картинах світу на основі поєднання двох критеріїв розрізнення: за функціональним принципом та відповідністю потребам людини в соціальному житті. Крім того, у дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування кореляції між поняттями цінності, оцінки, оцінності, експресивності та емоційності, що є предметом наукових дискусій у гуманітарному дискурсі. У результаті дослідження встановлено спільні й відмінні елементи у германській та слов'янській ціннісних картинах світу.