У статі йдеться про явище запозичення лексики української мови в мову російську, що мало місце в ХІХ ст. і зафіксоване в тлумачному словнику живої великоросійської мови В. Даля. Пропонується визначення поняття «лексичний українізм російської мови ХІХ ст.», що репрезентує відповідні різновиди. Це лексичні одиниці, що запозичені безпосередньо з української мови внаслідок активних мовних контактів; запозичені з інших мов (найчастіше латинської і польської) через посередництво української мови в мову російську; ті, що належать до когнат, тобто мають спільне походження, однак перестали функціювати в одній із мов. Зібраний матеріал розподілений за традиційною методикою на 14 тематичних груп з відповідними підгрупами. Здійснений аналіз показує запозичувальний потенціал української лексики ХІХ ст.