У дисертації реконструйовано різноманіття повсякденних практик українських інтелігентів Східної Галичини в другій половині XIX - на початку XX ст. - у період модернізаційних державних, політичних, економічних, культурних, ідеологічних, національних змін. Розкрито особливості соціального походження, родинного виховання, гімназійних і студентських середовищ, професійної реалізації, матеріального становища, організації побуту й дозвілля; образ інтелігенції в громадській думці, її соціальний статус, уявлення інтелігентів про свої обов'язки та ролі; значення ідеї "служіння народу" в ієрархії світоглядних цінностей української інтелігенції; моделі сімейних і товариських відносин у ситуації національних і політичних конфліктів у галицькому просторі. Наголошується, що інтелігенти виконували важливі функції в українському суспільстві - неспівмірні до своєї чисельності, стали чинником національних і суспільних перетворень.