У дисертаційній роботі представлено аналіз і узагальнення досліджень політики Франції щодо Східної Галичини у 1918-1923 рр. Ґрунтовно вивчено невідомі досі аспекти діяльності місій А. Віллєма та Ж. Бартелемі у галицькому регіоні. Встановлено, що основними чинниками, що впливали на формування французької політики щодо Східної Галичини, були нафтові та геополітичні інтереси, зокрема, прагнення організувати на сході Європи 'передмур'я проти більшовизму". З'ясовано, що впродовж досліджуваного періоду у Парижі діяло шість українських представництв та організацій: Надзвичайна дипломатична місія УНР у Парижі, Галицьке бюро, Український національний комітет, Комітет української дії, Делегація Західної України (Галичини) та Карпато-руська (москвофільська) делегація. Досліджено зв'язки Цих організацій з французькими політичними, військовими та громадськими діячами, зокрема, Ж. Клемансо, Ф. Фошем, Ж. Пелісьї, А. Франклін-Буійоном Г. де Ґаяр-Банселем та ін. Введено до наукового обігу неопубліковані архівні матеріали, у тому числі з архівних фондів Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ Франції, Бібліотеки ім. С. Петлюри у Парижі Архіву нових актів у Варшаві.