Дисертацію присвячено дослідженню розвитку документознавчої освіти в Україні наприкінці XX - початку XXI ст., визначенню і характеристиці періодизації історичного становлення, а також розвитку системи професійної підготовки фахівців документно-інформаційної сфери, її змістового компонента з урахуванням процесів реформування української освіти та євроінтеграції. У дисертації висвітлено методологічні підходи та здійснено аналіз поняттєво-термінологічного апарату дослідження; проаналізовано історичні передумови, з'ясовано особливості становлення та виділено основні етапи розвитку документознавчої освіти в Україні у контексті євроінтеграційних процесів; охарактеризовано підходи до формування і реалізації змістового компонента освітніх програм з документознавства та інформаційної діяльності з урахуванням суспільно-економічних змін досліджуваного періоду; висвітлено особливості міжнародного освітнього досвіду підготовки фахівців документно-інформаційної сфери; розглянуто процес реалізації компетентнісного підходу в систему вищої документознавчої освіти; окреслено подальші перспективи розвитку вітчизняної документознавчої освіти з використанням методології педагогічного прогнозування