У дисертації визначено та обгрунтовано теоретичні і методичні засади формування у старшокласників культури родинних взаємин у позаурочній діяльності закладу загальної середньої освіти. Шляхом теоретичного аналізу уточнено сутність поняття "культура родинних взаємин старшокласників" як особистісного утворення, у якому інтегровані складники: знання норм і правил міжособистісної взаємодії в родині, емоційно-ціннісне ставлення до родини та батьківства, морально-духовні якості (відповідальність, самостійність, працелюбність, взаємоповага), сформовані засобами самопізнання, забезпечують у старшокласника необхідні соціонормативні уміння комунікації у родині. Схарактеризовано структурні компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний), критерії та показники, визначено рівні сформованості культури родинних взаємин старшокласників закладів загальної середньої освіти. Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику формування у старшокласників культури родинних взаємин у позаурочній діяльності закладу загальної середньої освіти, педагогічні умови її ефективної реалізації.