У дисертації розкрито сутність готовності до моніторингової діяльності як професійно необхідного новоутворення особистості майбутніх викладачів іноземних мов,відповідально діючих організаторів, експертів і диспетчерів освітнього процесу, що зумовлює їх здатність до застосування науково обгрунтованих способів проектування й здійснення власних моніторингових досліджень з вияву реального стану й прогнозування стратегій підвищення якості іншомовної освіти й полікультурного виховання молоді з метою прийняття науково обгрунтованих управлінсько-педагогічних рішень на основі аналітичної обробки, аргументованої інтерпретації й виваженої корекції отриманих результатів. З'ясовано структуру означеного феномена, який функціонує в складі теоретико-пізнавального, операціонально-діяльнісного, ціннісно-смислового компонентів; уточнено критерії (змістовий, технологічний, орієнтаційний) та показники (якість професійних знань з теорії монітсрингових досліджень у сфері іншомовної освіти; ступінь опанування провідних способів здійснення освітніх вимірювань; міра мотиваційного ставлення до ролі викладача іноземної мови як організатора,експерта й диспетчера якості іншомовної освіти), схарактеризовано рівні його вияву. Обґрунтовано педагогічні умови (впровадження теорії педагогічного моніторингу й організації моніторингових досліджень; спрямування завдань самостійно-дослідницької діяльності студентів на застосування сучасних засобів освітніх вимірювань; організаційно-методичний супровід траєкторії їхнього професійного розвитку як організаторів, експертів та диспетчерів якості іншомовної освіти й полікультурного виховання молоді) та модель формування готовності майбутніх викладачів іноземних мов до моніторингової діяльності у процесі професійної підготовки, експериментально перевірено їх ефективність.