У дисертації досліджено стан розробки проблеми дослідницької компетентності майбутніх магістрів з пожежної безпеки та виявлено недостатнє обгрунтування основних засадничих принципів формування дослідницької компетентності у майбутніх магістрів із пожежної безпеки. Здійснено структурно-компонентний аналіз поняття "дослідницька компетентність магістра з пожежної безпеки". Визначено критерії, рівні (високий, середній, низький) і структуру дослідницької компетентності майбутніх магістрів із пожежної безпеки (ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний компоненти). Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови (організаційні: евалюація освітнього простору; забезпечення академічної доброчесності; створення інформаційного забезпечення наукових досліджень магістрів; забезпечення участі магістрів у конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах тощо; обов'язковість публікації результатів досліджень; психолого-педагогічні: активізація навчальної діяльності; підвищення уваги викладацького колективу до самостійної роботи магістрів; забезпечення взаємозв'язку дисциплін зі змістом професійної діяльності магістрів із пожежної безпеки у процесі набуття магістрами знань, умінь та здатностей вирішення дослідницьких завдань; залучення магістрів до дослідницької діяльності в межах діяльності випускових кафедр; методичні: орієнтованість технологій професійної підготовки на створення сприятливих умов для самовдосконалення; забезпечення єдності теоретичної й практичної підготовки; упровадження в освітній процес факультативних курсів; урахування результатів пролонгованої діагностики рівнів сформованості дослідницької компетентності). Запропоновано експериментальну модель формування дослідницької компетентності майбутніх магістрів із пожежної безпеки на основі блокової структури (змістовий, технологічний, діяльнісний, контрольно-оцінний).