Дисертація є першою спробою комплексного дослідження сучасної лірики руху Опору, зокрема поезії Революції Гідності в контексті революційних віршів ХХ-ХХІ ст. У роботі висвітлено ґенезу революційної лірики. Критична рецепція теоретичних праць українських дослідників переконує у тяглості традицій від стрілецької творчості та підпільної поезії до лірики руху Опору доби незалежності. У ході аналізу поезії руху Опору ХХ-ХХІ ст. висвітлено суспільно-історичні передумови її зародження. Вказано на визначальну роль рецептивної естетики у сприйнятті таких новотворів. Художніми домінантами поезії Революції Гідності є: символічність, експресивність, сугестивність, апокаліптичність, екзистенційність та ін. У ній досліджено оригінальність втілення фольклорної символіки, що засвідчує національну ідентичність українців у часи історичних зрушень. Ключові слова: лірика Майдану, сучасна поезія, поезія Січових стрільців, вірші про бій під Кругами, поезія резистансу, революційна поезія XX століття, стихійна креативність, поетика.