У дисертаційному дослідженні систематизовано педагогічну спадщину Пауло Фрейре. Виконано аналіз історіографії та джерельної бази дослідження, яку поділено на п'ять груп за походженням. Виокремлено чинники, які вплинули на формування науково-педагогічного світогляду бразильського педагога. Здійснено періодизацію та виокремлено три періоди освітньої діяльності П. Фрейре: І період (1941-1964 рр.) - професійного самовизначення, II період (1964-1980 рр.) - науково-педагогічного становлення, III період (1980-1997 рр.) - активної освітньої діяльності П. Фрейре. Досліджено та узагальнено педагогічні погляди П. Фрейре (основні педагогічні напрями та погляди щодо альтернативної та радикальної педагогіки: критична, трансгресивна (гранична), феміністична педагогіка та антипедагогіка), а також емансипаційної та революційної педагогіки); окреслено можливості використання науково-педагогічного доробку Пауло Фрейре в умовах вітчизняної педагогічної теорії і практики. Уточнено зміст понять "критичний конструктивізм", "критична педагогіка", "усвідомлення" та "освітня діяльність". Набули подальшого розвитку положення про структурування та організацію проведення історико-педагогічних досліджень; актуалізацію науково-педагогічної спадщини П. Фрейре; висвітлення діяльності послідовників П. Фрейре та їхнє значення для педагогічної науки. До наукового обігу введено маловідомі друковані джерела іноземними мовами, зокрема, книги, статті та діалоги П. Фрейре, а також іноземні публікації, он-лайн джерела, які не розглядалися в українських педагогічних працях, що дозволяє розширити історико-педагогічні дослідження про біографічні дані та спадщину бразильського педагога.