У дисертації виявлено і розкрито особливості організації навчальної діяльності з української мови і літератури у шкільній освіті західної діаспори у період 1945-1996 рр. (навчання в полілінгвальному середовищі; орієнтація на національну ідею; комплексне поєднання потенціалу навчання і виховання; наявність різних типів шкіл; відповідність національно-культурним потребам, християнським звичаям і традиціям українського народу; виховання толерантного ставлення до культури інших народів країни проживання; відсутність навчально-методичного забезпечення та активне підручникотворення учителів-практиків). Висвітлено організацію навчання української мови і літератури у шкільній освіті західної діаспори у 1945-1996 рр. як науково-педагогічну проблему (джерельна база дослідження; принципи, покладені в основу дослідження). Схарактеризовано навчальну діяльність з української мови і літератури у шкільній освіті західної діаспори (принципи організації навчання: гуманізації та гуманітаризації навчання, відкритості та динамічності взаємодії з навколишнім світом; співтворчості учителя й учня; розвивального характеру навчання; науковості, системності, послідовності, наступності; доступності, народності; методику навчання української мови і літератури). Виконано аналіз навчально-методичного забезпечення навчальної діяльності з української мови і літератури у шкільній освіті західної діаспори. Окреслено можливості використання ідей педагогів західної діаспори в сучасній освіті України. Уточнено зміст понять: організація навчальної діяльності, чужомовне середовище, іншомовне середовище, поліетнічне середовище, етнокультурне середовище, іншомовний простір. Подальшого розвитку набули ідеї щодо доцільності творчого використання педагогічного досвіду організації навчання з української мови і літератури в шкільній освіті західної діаспори означеного періоду в освітньому просторі України. У науковий обіг введено нові факти, теоретичні ідеї й підходи до навчання української мови і літератури, маловідомі та невідомі документи.