Дисертаційне дослідження присвячено проблемі формування фасилітаційної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей у професійній підготовці. Спираючись на результати аналізу наукового фонду схарактеризовано специфіку професійної діяльності вчителя гуманітарних спеціальностей й своєрідність його професійної підготовки у закладі вищої освіти. Уточнено зміст базових понять: компетентність, фасилітація, фасилітаційна взаємодія. Науково обгрунтовано зміст феномена "фасилітаційна компетентність майбутнього вчителя гуманітарних спеціальностей" як інтегративний, динамічний комплекс індивідуально-особистісних і професійно- діяльнісних характеристик педагога, що характеризується здатністю вибудовувати фасилітаційну взаємодію з усіма суб'єктами освітнього процесу з урахуванням розвивального потенціалу гуманітарних дисциплін. Визначено компоненти фасилітаційної компетентності (гносеологічний, праксеологічний, аксіологічний), критерії (проективний, інструментальний, світоглядний) з відповідними показниками; рівні сформованості фасилітаційної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей (функційно-варіативний, професійно-стереотипний, фахово-унормований). Науково обгрунтовано педагогічні умови, що забезпечують формування фасилітаційної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей у професійній підготовці: систематизація знань майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей щодо специфіки фасилітаційної взаємодії; набуття майбутніми вчителями гуманітарних спеціальностей досвіду фасилітаційної взаємодії; актуалізація ціннісного ставлення майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до фасилітаційної взаємодії у професійній діяльності. Перевірено ефективність педагогічних умов і моделі (професійно-орієнтувальний, конструктивно-моделювальний та суб'єктно-збагачувальний етапи) формування фасилітаційної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей у професійній підготовці.