У дисертаційній роботі проаналізовано теоретичні та методичні основи професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до розв'язання професійних конфліктів. Унаслідок наукового пошуку досліджено конфліктну взаємодію у соціальній сфері та узагальнено класифікацію конфліктів. Розроблено професіограму та обгрунтовано концепцію формування готовності, що відображає теоретико-методичні засади вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічних професій у закладах вищої освіти на засадах неперервності. Визначено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх фахівців соціальної сфери до розв'язання конфліктів у професійній діяльності. Обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено систему професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до розв'язання конфліктів у професійній діяльності, що має блочну структуру, охоплює цільовий, змістовий, організаційний, практичний та результативний блоки, а також запропоновано її графічну модель. У дослідженні представлено організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до розв'язання конфліктів та навчально-методичне забезпечення реалізації системи. Ключові слова: майбутні фахівці соціальної сфери, готовність до розв'язання конфліктів, концепція, система професійної підготовки, організаційно-педагогічні умови, структурна модель системи, навчально-методичне забезпечення.